Тема досвіду: «Використання проектного методу для розвитку компетентної особистості дошкільника»

Адреса досвіду: Харківська область Дергачівський район

місто Дергачі вул. 1 Травня, 27

Дергачівський заклад дошкільної освіти

(ясла-садок) № 1 «Калинка» комбінованого типу

Дергачівської міської ради

Мета досвіду:

· Формувати у дітей соціально-естетичне ставлення до навколишнього світу та емоційно-пізнавальну активність через включення в різні види діяльності: предметну, ігрову, рухову, пізнавальну, образотворчу, театралізовану, музичну.

· Дати поняття про добро, красу, справедливість, чесність, правдивість, працьовитість.

· Збагачувати емоційну сферу дитини, залучаючи до краси природи та мистецтва, соціальних відносин, пробуджуючи високі духовно-моральні почуття (дружні родинні взаємини, співпереживання).

· Розвивати світогляд, креативність, допитливість.

· Виховувати шанобливе ставлення один до одного, до дорослих, до своєї родини.

Провідна ідея досвіду:

Набуття різних видів компетенцій дошкільника відбувається в ігровій, руховій, природничій, предметній, образотворчій, музичній, театральній, літературній, сенсорно-пізнавальній і математичній, мовленнєвій, соціокультурній та інших видах діяльності. Практичне засвоєння дитиною системи доступних знань про себе та довкілля, моральних цінностей дозволяє їй доречно застосовувати набуту інформацію. Життєво компетентний дошкільник поводиться самостійно і конструктивно в різних соціальних і життєвих ситуаціях, якщо такі ситуації систематично моделювати. Забезпечити це дозволяє використання проектного методу. Природне залучення сім’ї вихованців до проектної діяльності сприяє спільній творчій діяльності дітей та батьків: організація виставок, майстер-класів від бабусь та батьків, презентація робіт, виготовлених дітьми разом з членами родини, підтримка батьківської творчості в очах дітей.

Мій педагогічний стаж в дошкільній освіті складає двадцять п'ять років. Працювала за різними програмами. З кожної брала в свою методичну скарбничку найцікавіше, найцінніше, на мою особисту думку. Зараз працюю за програмою «Дитина» (2016 року видання). Вибір нашого педагогічного колективу на користь даної програми обґрунтований: ми солідарні з авторами програми в тому, що найважливішим є розвиток інтересу до пізнання, активності, допитливості дитини, її відкритості до взаємодії і спілкування з оточуючим світом, ініціативності, готовності до експериментування, випробування себе. На сьогоднішній день, втілюючи Базовий компонент дошкільної освіти в життя моїх вихованців, для себе визначила такі основні засади:

–визнання самоцінності дошкільного дитинства як найбільш оптимального для розвитку пізнавальної сфери дитини;

–пріоритет повноцінного проживання дитиною сьогодення (прагну зробити життя дітей у дитячому садочку більш наповненим, цікавим, радісним; щоденно дарувати їм відчуття успіху; запам’ятовувати цікаву та корисну інформацію і вміти її вчасно та доречно використовувати в повсякденному житті).

Блочно-тематичний принцип планування, який я застосовую в останні роки, дійсно дає широкі можливості для формування у вихованців цілісної реалістичної картини світу. Допомагає в роботі застосування проектного методу, який повсякчасно я використовую на практиці.

Мною розроблено багато проектів різної тривалості, різнобічного направлення, з дітьми різного віку. Хочу поділитися кращими з них.

Проект "Вчимося у великих художників" (довготривалий).

Актуальність даної теми полягає в розумінні необхідності формувати у дошкільників художній досвід, особистісні оцінки, естетичні судження та емоційні відчуття. Сьогодні багато говорять про дефіцит доброти, любові, милосердя, співчуття. Але ж цьому потрібно вчити так само, як і їсти, ходити, розмовляти. Мистецтво дає дитині позитивні емоції, сприяє образному мисленню, можливість передати свої думки, проявити себе, відчути кожне слово, кожну лінію, мазок, барвисте розмаїття, формуються узагальнені способи аналізу, синтезу, порівняння і зіставлення, розвивається вміння самостійно знаходити шляхи вирішення творчих завдань, вміння планувати свою діяльність. За мету я обрала таке: пробудити у дітей та батьків інтерес до зображувального мистецтва через ознайомлення з творами видатних художників; розвивати уміння помічати красу в довкіллі й емоційно переживати її, розуміти світ прекрасного.

Щоб досягти поставленої мети, розробила алгоритм роботи як з дітьми, так і з їхніми батьками - моїми постійними помічниками.

Працюючи над проектом, я знайомила дітей з чарівним світом диво- фарб, як вони змінюють свої кольори, забарвлюючи одна – одну, утворюючи зовсім новий колір. Гра з фарбами захоплює дітей, вони залюбки експериментують, радіють побаченому. Під час дослідів з фарбами обов'язково виникає дискусія стосовно нового кольору. Діти висувають свої припущення, які базуються на спостереженні та аналізі. Змішуємо фарби не лише на палітрі, а й за допомогою цукру: дуже цікаво спостерігати, як зустрічаються кольори. Або інший дослід з квітами: ставили квітку у кольорову воду та спостерігали, як вона змінить свій колір.

На батьківських зборах разом з батьками випробували різні техніки зображення, батькам це цікаво і вони залюбки виконують завдання, про які навіть і не здогадувались - це малювання апельсином, милом, зубною пастою, виделкою, набризгом, ...

Перш ніж розпочати знайомити дітей з художниками, проводила анкетування батьків з цієї теми. Висновки були невтішні: багато хто з дорослих не знають видатних художників, не кажучи вже про сучасних. Тому спланувала і провела відкрите для батьків заняття з дітьми, на якому знайомила дітей з творчістю Катерини Білокур. В кінці заняття ми виконали копію картини художниці «Квіти за тином» технікою в стилі пунтуалізму (малювання крапкою). І батьки, і діти були у захваті від побаченого. Так запрацювала наша родинна майстерня. Батьків теж зацікавила така робота, вони почали брати активну участь в створенні картинної галереї. Були створені копії до картин: Левітан «Весна. Велика вода», «Золота осінь», Шишкін «Ранок в сосновому лісі», «Зима», Саврасов «Граки прилетіли», Попова «Маки». (На фото у додатку № ). Вперше ми нашу виставку презентували на районному методичному об'єднанні для керівників ДНЗ району. Поступово наша картинна галерея поповнювалась новими експонатами, а діти новими знаннями і техніками. Особливо запам'яталась робота над картиною Марії Приймаченко «Соняшники та горох», виконана технікою малювання бісером. Це була дуже кропітка робота, ми з дітьми працювали над нею цілий тиждень. Вдруге наша виставка презентувалась в місцевому будинку культури.

Підсумковим етапом даного проекту стала заключна гра «Колесо фортуни», де батьки могли продемонструвати свої знання про художників, а діти в ролі глядачів і вболівальників ще раз закріпити їх. Ігрові форми роботи з батьками просто необхідні для зацікавлення, заохочення їх до участі. А інакше проектна діяльність не ефективна. Проблеми організації взаємодії педагогів з батьками ніколи не втрачають актуальності, але тут нам все вдалося. В тісній співпраці ми досягли позитивних результатів: наші діти підросли, порозумнішали і змогли проводити екскурсії по картинній галереї для своїх молодших товаришів та вихователів. Вони розповідали про художників, які написали картини, про те, що можна побачити на картині, та про копію, яку створили самі.

Втілення проекту дозволило виконати безліч програмових завдань в роботі з дітьми: викликати емоційний відгук на зміст занять з образотворчого мистецтва; стимулювати ініціативність дошкільнят під час занять образотворчим мистецтвом; формувати вміння використовувати різні техніки малювання (штампування, малювання пальчиками, долоньками, по вологому, крихітними повітряними кульками та інші у додатку № ) або поєднання різних технік в одній роботі, вчити використовувати білу фарбу для утворення відтінків кольору, продовжувати вчити виконувати індивідуальні та колективні роботи. А для батьків відкрилася можливість розширити уявлення про власну дитину, її потенційні можливості й перспективи.

Результати відчутні, тому ділилась досвідом з колегами, проводячи майстер-клас. Знайомила вихователів з творчістю харківської художниці Т.Третякової та запропонувала створити картину «Квіти у вазі» з використанням різних технік, а щоб кожен учасник зміг опробувати багато технік, застосувала круговий метод роботи. Так з'явились ще одна копія картини, яка поповнила нашу галерею. Діти вже виросли і пішли до школи, але ті відчуття - захоплення та гордість, які я бачила в їх очах, надихнули мене на продовження праці над цим проектом. Зараз картинну галерею поповнили ще декілька картин, створених уже моїми маленькими дітьми. Серед них копія картини Грабара «Березова алея», виконана мильними фарбами.

Інший цікавий проект «Від своєї бабусі доброму навчуся» сприяв розвитку соціальної сфери у дітей та налагодження взаємодії вихователя з сім’ями вихованців. Тут об'єктом вивчення стали наші бабусі. Модель включення їх в освітній процес ґрунтувався на принципі індивідуального підходу до кожної сім’ї. Вивчили інтереси та уподобання бабусь, урахували їх позитивний досвід і щоп'ятниці запрошували на гостину в групу, де бабусі показували дітям майстер-класи різного спрямування, залучаючи малят до практичної діяльності: садіння цибулі в міні-городі, виготовлення пряничків-«миколайчиків» до Дня святого Миколая, приготування пісних страв до святого Різдвяного вечора. На свято Водохрещення бабуся-спортсмен завітала з чарівним кошиком, в якому принесла ігри свого дитинства. Діти із задоволенням слухали розповідь бабусі про те, чому вода в цей день вважається цілющою, а потім грали в тематичні ігри-естафети «Наносіть води з ополонки», «Насипте калини у воду», «Швиденько умивайся і рушником витирайся», «Склади сніговика», «Оббіжи на коні навколо сніговика», «Пройди по крижинках», «У мене щічки гарні , а у сусіда кращі» та інші.

Діти із нетерпінням очікували, коли до нас знову завітає ще чиясь бабуся, і кожен з дітей пропонував свою.

Актуальність даного проекту вбачаю в тому, що з роками сучасне покоління втратило шанобливе ставлення до найстаршого покоління в родині; багатющі традиції нашого народу забуваються, а запозичені чужі звичаї та свята займають їх місце. Щоб виправити несправедливу ситуацію, я і створила цей проект, бо розумію, що бабуся для кожної дитини є найдорожча людина, яка і пожаліє, й казочку розкаже, приголубить.

В роботу за проектом входив також тематичний тиждень «До бабусі на гостини», протягом якого малята мали змогу закріпити свої знання про український побут минулого: познайомитись з різноманітним посудом, видами їх розпису, спробувати і самим розписувати для бабусь тарілки петриківським розписом. Під час драматизації казки «До бабусиної хати» (казка «Теремок» на сучасний лад) кожен дошкільник в образі казкового персонажу завітав на гостину до бабусиної хатини, при цьому досить артистично передав особливості свого персонажа і поведінкою, і таночком, і словами, а головне - практичними справами. А дівчинка, яка грала бабусю, реалістично продемонструвала бабусину вдачу: працьовиту, умілу, завзяту, на якій тримається все домашнє господарство. Всі учасники казки з повагою ставились до «бабусі-господині» і приходили їй на допомогу (хоча на цьому зовсім не було наголошено) за покликом душі.

Заключним етапом проекту стало проведення «Бабусиних вечорниць» із піснями, загадками, веселими іграми. Граючись, ми підвели підсумок всієї роботи над проектом та познайомились з цікавинками про калиту. Дівчата вчились її ліпити, випікати, в'язати на ній червону стрічку, прив'язувати на палицю і тримали вгорі, а хлопці сідали на коней та їхали калиту кусати. Скільки було радощів та сміху!

Під час втілення проекту використані різніформи роботи з дітьми: заняття з народознавства, інтегровані на комплексні заняття з розвитку мовлення, образотворчого мистецтва, ознайомлення з природою, довкіллям, соціумом; свята, розваги; бесіди, мандрівки, виготовлення поробок, частування національними стравами, тематичні заняття, ігри, драматизація казок, читання творів художньої літератури, спільні з родинами виховні заходи. Граючись з найближчими для дітей людьми, спільно розв'язували серйозні завдання соціалізації: створювали умови для реалізації пізнавальної та соціальної активності дітей, знайомили малят з українським побутом та українськими традиціями, звичаями та фольклором, формували емоційно-пізнавальну активність дітей, соціально-естетичне ставлення до навколишнього світу, вправляли дітей в етичних нормах спілкування, виховували шанобливе ставлення до родини, мови, традицій. (Розробка проекту та фотозвіт у додатках №№ ).

Кiлькiсть переглядiв: 293